Для задачі формування проектних груп, зокрема науково-дослідницьких проектних груп, пропонується комплексний метод, який складається з двохетапного методу кластеризації графу цитування публікацій науковців і методу нечіткого логічного виводу для узгодження думок експертів щодо вибору потенційних партнерів і включення їх до проектної групи. Суть двоетапного методу кластеризації публікацій науковців полягає у кластеризації графу цитування та об'єднання кластерів на основі близькості анотацій публікацій. Відстань між публікаціями розраховується на підстві визначеної метрики та підходів n-грам аналізу. Описаний метод надає можливість ідентифікувати напрями досліджень науковців, що є необхідною складовою раціонального вибору партнера для побудови проектної групи і є вхідною інформацією для експертів, які цю групу формують. Наступним етапом є застосування методу нечіткого логічного виводу, який будується для узгодження думок експертів щодо створення проектних груп. Даний метод складається з трьох етапів. На першому етапі фазифікація здійснюється через введення функції належності науковця до напрямку наукових досліджень. Другий етап нечіткого логічного виводу полягає формуванні експертами вимог до кандидатів на місце в проектній групі. На заключному етапі відбувається дефазифікація за допомогою методу центра ваги. Для верифікації нечіткого методу ідентифікації дослідницьких проектних груп визначено організації-виконавці для фундаментального наукового дослідження. Описані методи можуть бути використані для задачі формування науково-дослідницьких груп і виявлення подібностей між фрагментами текстової інформації на підставі n-грам аналізу, що має застосування у задачі ідентифікації неповних дублікатів між фрагментами текстової інформації.

Для задачі формування проектних груп, зокрема науково-дослідницьких проектних груп, пропонується комплексний метод, який складається з двохетапного методу кластеризації графу цитування публікацій науковців і методу нечіткого логічного виводу для узгодження думок експертів щодо вибору потенційних партнерів і включення їх до проектної групи. Суть двоетапного методу кластеризації публікацій науковців полягає у кластеризації графу цитування та об'єднання кластерів на основі близькості анотацій публікацій. Відстань між публікаціями розраховується на підстві визначеної метрики та підходів n-грам аналізу. Описаний метод надає можливість ідентифікувати напрями досліджень науковців, що є необхідною складовою раціонального вибору партнера для побудови проектної групи і є вхідною інформацією для експертів, які цю групу формують. Наступним етапом є застосування методу нечіткого логічного виводу, який будується для узгодження думок експертів щодо створення проектних груп. Даний метод складається з трьох етапів. На першому етапі фазифікація здійснюється через введення функції належності науковця до напрямку наукових досліджень. Другий етап нечіткого логічного виводу полягає формуванні експертами вимог до кандидатів на місце в проектній групі. На заключному етапі відбувається дефазифікація за допомогою методу центра ваги. Для верифікації нечіткого методу ідентифікації дослідницьких проектних груп визначено організації-виконавці для фундаментального наукового дослідження. Описані методи можуть бути використані для задачі формування науково-дослідницьких груп і виявлення подібностей між фрагментами текстової інформації на підставі n-грам аналізу, що має застосування у задачі ідентифікації неповних дублікатів між фрагментами текстової інформації.

Розглянуто дослідження можливостей застосування латентного семантичного аналізу для задач ідентифікації предметних наукових просторів та виявлення повноти висвітлення результатів дисертаційних досліджень здобувачами наукового ступеня. Побудовано ймовірнісну тематичну модель, яка надає можливість виконати кластеризацію публікацій науковців за науковими напрямами з урахуванням мережі цитування, що є важливим кроком для розв'язування задачі ідентифікації предметних наукових просторів. В результаті побудови моделі вирішено проблему зростання нестабільності кластеризації графу цитування у зв'язку зі зменшенням кількості кластерів. Ця проблема виникає при об'єднанні кластерів, побудованих на основі кластеризації графу цитування з урахуванням подібності анотацій наукових публікацій. Описано представлення текстових документів на базі ймовірнісної тематичної моделі (ЙТМ) Із використанням n-грамів. Побудовано ЙТМ для задачі встановлення повноти висвітлення матеріалів дисертаційних досліджень автора в його наукових публікаціях. Розраховано наближені значення порогових коефіцієнтів, які визначають чи враховані в статтях автора положення, які відображені в тексті автореферату дисертації. Проведено навчання ЙТМ за публікаціями автора на основі інструменту BigARTM. Використовуючи навчену модель і спеціальний регуляризатор знайдено матрицю належності тем, які визначаються сегментами авторефератів дисертації автора до документів, які визначаються публікаціями автора. Розглянуто важливі аспекти можливостей застосування латентного семантичного аналізу для задач ідентифікації предметних наукових просторів і виявлення повноти висвітлення результатів дисертаційних досліджень здобувачами наукового ступеня.

The methods for identification of near-duplicates in electronic scientific papers, which include the content of the same type, for example, text data, mathematical formulas, numerical data, etc. were described. For text data, the method of locally sensitive hashing with the finding of Hamming distance between the elements of indices of electronic scientific papers was formalized. If Hamming distance exceeds a fixed numerical threshold, a scientific paper contains a near-duplicate. For numerical data, sub-sequences for each scientific work are formed and the proximity between the papers is determined as the Euclidian distance between the vectors consisting of the numbers of these subsequences. To compare mathematical formulas, the method for comparing the sample of formulas is used and the names of variables are compared. To identify near-duplicates in graphic information, two directions are separated: finding key points in the image and applying locally sensitive hashing for individual pixels of the image. Since scientific papers often include such objects as schemes and diagrams, subscriptions to them are examined separately using the methods for comparing text information. The combined method for identification of near-duplicates in electronic scientific papers, which combines the methods for identification of near-duplicates of various types of data, was proposed. To implement the combined method for the identification of near-duplicates in electronic scientific papers, an information-analytical system that processes scientific materials depending on the content type was devised. This makes it possible to qualitatively identify near-duplicates and as widely as possible identify possible abuses and plagiarism in electronic scientific papers: scientific articles, dissertations, monographs, conference materials, etc.

Розглянуто систему двох замкнених конічних оболонок, з'єднаних центральною жорсткою вставкою, які обертаються в протилежних напрямах у центральному силовому полі з постійною кутовою швидкістю навколо осі симетрії системи. На елемент оболонки діє навантаження, що складається з гравітаційних та інерційних сил, але за великих значень кутової швидкості власного обертання системи гравітаційними навантаженнями можна знехтувати. Гіроскопічна взаємодія між обертальним переносним рухом системи та відносними пружними коливаннями елементів є джерелом збудження прецесійних коливань, які можуть носити резонансний або нестійкий характер. Виникаючий у разі зміни осі орієнтації системи гіроскопічний момент викликає появу знакозмінних напружень, які істотно впливають на міцність та надійність оболонок. Такі задачі виникають в будівельній техніці, машинобудуванні, авіабудуванні, космічній техніці та інших галузях народного господарства. Основним навантаженням, яке діє на елементи таких систем, є значні відцентрові сили інерції, які істотно впливають на міцнісні характеристики конструкцій. Враховуючи періодичність правої частини та коефіцієнтів системи розв'язувальних рівнянь, за допомогою проекційного методу можна звести розв'язувальні рівняня до системи звичайних диференціальних рівнянь, які наближено замінюють вихідну. Розв'язок отриманої системи рівнянь надає можливість визначати форми коливань і зусилля в складеній конічної оболонці за різних параметрів оболонки та співвідношень швидкостей власного обертання оболонки та обертання її центра мас.

Індекс рубрикатора НБУВ: К445.1-02

Рубрики:

Осі, вали

Шифр НБУВ: Ж29208 Пошук видання у каталогах НБУВ 

Наведено результати дослідження впливу віброударних навантажень на стійкість стрижня робочого органа вібробурового агрегату при бурінні свердловин у твердих породах грунту. Процес буріння таких свердловин суттєво полегшується у разі віброударного впливу. Руйнування породи під час вібраційно-обертального буріння відбувається через спільний вплив віброударних імпульсів та обертального руху. У зв'язку з цим, актуальним є питання стійкості стрижня робочого органа такої установки за обертання. При цьому можливі різноманітні форми коливань і втрати стійкості. У зв'язку з цим, дослідження здійснено з використанням розробленого програмного забезпечення, в якому реалізовано методику комп'ютерного моделювання коливального руху стрижнів значної довжини, які обертаються, під дією поздовжніх періодичних навантажень. Таке програмне забезпечення надає можливість моделювати коливальний рух стрижнів, які обертаються, а також визначати параметри, за яких відбувається втрата динамічної стійкості змодельованої системи. За допомогою зазначеного програмного забезпечення побудовано діаграми, які відображають області стійкого та нестійкого руху стрижня, яким моделюється робочий орган вібробурової установки, за різних параметрів системи. Процес коливального руху розглянуто у просторі з урахуванням інерційних навантажень і геометричної нелінійності стрижня. Показано, що за певних значень швидкостей обертань і частот дії віброударного навантаження існують області нестійкого руху, за яких експлуатація обладнання може неминуче призвести до його руйнування. Здійснено аналіз отриманих результатів і зроблено висновок про можливість експлуатації обладнання за певних діапазонів частот.

Нелінійний поглинач енергії (NES) визначається як структурний елемент із одним ступенем вільності з відносно невеликою масою та слабким розсіюванням, приєднаний до первинної структури за допомогою суттєво нелінійного зв'язку. Це пристрій пасивного розсіювання енергії, призначений для швидкого поглинання енергії вібрації (внаслідок ударів, вибуху, землетрусу тощо) від первинної конструкції та локального її розсіювання. Наведено міні-огляд робіт із NES. На основі концептуальних та розрахункових схем NES, які існують у світовій науковій літературі, запропоновано розрахункові схеми одно- та двобічних віброударних NES (SSVI та DSVINES). Наведено рівняння руху та ударне правило. Як ударне правило прийнято квазістатичний контактний закон Герца. Обговорено різні уявлення імпульсного навантаження на первинну структуру. Це збудження лише початковими швидкостями, періодичне збудження, удар напів-синусоїдної форми, односторонні періодичні прямокутні імпульси, вітрове, сейсмічне та широкосмугове збудження. Наведено таблиці деяких числових параметрів, які можуть бути прийняті для віброударних NES. Використовуючи наведені дані, автори мають намір дослідити як ефективність роботи одно- та двобічних віброударних NESs за різних видів імпульсного навантаження, так і їхню динамічну поведінку у разі зміни їх параметрів.

Розглянуто двомасову віброударну систему з 2 ступенями вільності, яка складається з лінійного осцилятора, який названо первинною структурою, та з'єднаного з нею демпфера. Демпфер малої маси б'ється об стінку, яка жорстко скріплена з первинною структурою. Ця схема відповідає схемі однобічного віброударного нелінійного поглинача енергії. Показано, що навіть легкий демпфер може зменшити амплітуду та швидкість первинної структури в її коливальному русі. Подальша оптимізація параметрів демпфера має посилити цей ефект. Моделювання удару нелінійною контактною силою Герца надає можливість докладніше врахувати механічні характеристики поверхонь, що співударяються. Введення у розрахункову схему початкової відстані між первинною структурою та демпфером надає можливість врахувати удар між ними та побачити, коли цей удар відсутній.